Характеристики
| Показник | Значення |
|---|---|
| Фракція | 0–200 мм |
| Зольність, Ad | до 40% |
| Волога, Wt | до 40% |
| Вихід летких, Vdaf | 28–35% |
| Нижча теплота згоряння | 5 000–5 500 ккал/кг |
| Товщина пластичного шару, y | 8–13 мм |
Ключовий показник для ГЖП - товщина пластичного шару: саме вона визначає, наскільки вугілля спікається. У ГЖП вона нижча, ніж у Ж (жирного), але вища, ніж у Г. Звідси «піснувате» у назві - це щось між жирним і пісним.
Де використовується
Коксохімія. ГЖП рідко коксують окремо - його додають у шихту до жирних і коксових марок як розпушуючий компонент. Це знижує вартість шихти без втрати міцності коксу.
Енергетика. Відсів ГЖП (фракція 0–13 мм) спалюють у пиловугільних котлах ТЕС. Промислові котельні з механічними топками використовують кусковий ГЖП, але з урахуванням його схильності до спікання.
Виробництво електродів і феросплавів - як вуглецева сировина після додаткової переробки.
Особливості спалювання
ГЖП спікається. У шаровій топці без інтенсивного дуття він може утворити на колосниках кірку, яка блокує повітря. Тому для котелень з ручним завантаженням краще ДГ або Г, а ГЖП - для котлів з механічним ворушінням шару або пиловугільних.
Перевага - стабільна теплота і менший вихід летких, тобто менше втрат з димовими газами.
Чим ГЖП відрізняється від Г і Ж
| Г | ГЖП | Ж | |
|---|---|---|---|
| Vdaf | 35–45% | 28–35% | 28–36% |
| Пластичний шар | до 12 мм | 8–13 мм | 14–25 мм |
| Спікання | слабке | помірне | сильне |
| Основне призначення | енергетика | шихта + енергетика | коксування |
Простими словами: Г - паливо, Ж - сировина для коксу, ГЖП - і те, і те залежно від фракції та споживача.
Постачання
ГЖП видобувають у Західному Донбасі, зокрема на шахтах Павлоградського вугільного району, звідки ми й відвантажуємо. Мінімальна партія - 100 тонн, доставка власним автопарком. На кожну партію надаємо посвідчення якості з фактичними показниками, включно з пластичним шаром для коксохімічних споживачів.
Порівняння з іншими марками - у таблиці на сторінці вугілля.