Зольність (Ad)

Що це: частка негорючого мінерального залишку після повного згоряння, у відсотках на суху масу (індекс d - dry).

Чому важливо: зола не дає тепла, але займає місце у машині і потребує вивезення. Кожні 10% зольності - приблизно 10% менше тепла з тонни і на 10% більше відходів.

Нормальні значення: збагачене вугілля - 8–15%, рядове - 20–30%, промпродукт - 35–45%.

Волога (Wt, Wa)

Що це: вміст води у вугіллі. Wt - загальна волога у стані поставки, Wa - аналітична (після підсушування).

Чому важливо: вода - це вага, за яку ви платите, і тепло, яке витрачається на її випаровування. Мокре вугілля взимку змерзається в кузові та бункері.

Нормальні значення: 6–12% для кускового, до 14–16% для дрібного. Понад 18% - привід вимагати перерахунку ваги.

Вихід летких речовин (Vdaf)

Що це: частка речовин, які виділяються при нагріванні без доступу повітря. Індекс daf - на суху беззольну масу.

Чому важливо: визначає, як горить вугілля. Багато летких - швидке займання, довге полум'я, більше втрат з димом. Мало летких - важко розпалити, але горить рівно й довго.

Типові значення: Д - 40–45%, ДГ - 38–42%, Г - 35–45%, ГЖП - 28–35%, антрацит - до 8%.

Теплота згоряння (Qir, Qsdaf)

Що це: кількість тепла з кілограма. Qsdaf - вища теплота на суху беззольну масу (лабораторний максимум). Qir - нижча теплота в робочому стані - та, що реально отримає котел з урахуванням золи і вологи.

Чому важливо: саме Qir треба порівнювати між постачальниками. Qsdaf у всіх марок близький (7 000–8 000 ккал/кг) і нічого не каже про реальну партію.

Нормальні значення Qir: ДГ - 5 300–5 800, Г - 5 500–6 000, ГЖП - 5 000–5 500 ккал/кг.

Сірка (St)

Що це: загальний вміст сірки. При згорянні утворює SO₂ - корозія котла і викиди.

Нормальні значення: до 1,5% прийнятно, 1,5–2,5% - підвищений, понад 2,5% - потрібне очищення димових газів.

Фракція (клас крупності)

Позначається діапазоном у міліметрах: 0–13 (штиб), 13–25 (сім'ячко), 25–50 (горіх), 50–100 (кулак), 0–200 (рядове). Для шарових топок оптимально 13–100; для пиловугільних - 0–13.

Як перевірити партію

  1. Візуально: однорідність фракції, відсутність породи (сірі, плоскі шматки), відсутність вологи, що стікає.
  2. Контрольна проба: відбирається з 5–7 точок партії при розвантаженні, змішується, ділиться на дві частини - одна замовнику, друга постачальнику. Аналіз у незалежній лабораторії, яку вказано в договорі.
  3. Зважування: на власних вагах, розбіжність з ТТН понад 1% фіксується актом.

Ми надаємо посвідчення якості на кожну партію з фактичними, а не паспортними показниками, і не заперечуємо проти контрольних проб.